Легка атлетика міста Києва

21-22 вересня Івано-Франківськ на стадіоні спорткомплексу “ІФНТУНГ” приймав Командний чемпіонат України з легкої атлетики серед ДЮСШ та СДЮШОР, серед юнаків та дівчат 2009 р.н. та молодших.

Команду міста Києва на змаганнях представляли 59 юних атлетів (38 дівчат та 21 юнак). Згідно рейтингу команд, команда міста Києва посіла п’яте місце, набравши 601 очко.

За рейтингом команд СДЮШОР, ДЮСШ “Старт” посіла друге місце (165 очок), СДЮШОР з л/а Подільського р-н м.Києва на 3-му місці (157 очок), а команда СДЮШОР №6 Київ на 8-му місці з 110 очками.

За рейтингом команд ДЮСШ України, команда КДЮСШ “Юний динамівець” — 20-те місце з 92 очками, а команда КДЮСШ №16 Київ посіла 36-ме місце, набравши 56 очок.

Вітаємо наших спортсменів та тренерів з досягнутими результатами!

Результати змагань

Шановні працівники організацій і установ фізичної культури і спорту, комунальних закладів, громадських організацій, тренери, спортсмени, ветерани та шанувальники спорту!

Щиро вітаю всіх Вас з Днем фізичної культури і спорту України!

Важко переоцінити значення фізичної культури у повсякденному житті, адже школа спорту культивує в людині життєво необхідні якості – вміння чітко формулювати ціль та послідовно її досягати, шляхетність, ефективна співпраця в команді, вміння підкорювати власний інтерес загальній меті.

Київ має міцні спортивні традиції. Чимало наших земляків домоглися високих результатів і на світових аренах. Вагомі спортивні досягнення – яскраве підтвердження статусу фізичної культури і спорту в Києві, а головне – це добрий приклад для спортсменів-початківців, які приймають естафету з рук майстрів.

Користуючись нагодою, висловлюю глибоку вдячність вам, шановні спортсмени, наставники, ветерани, за примноження переможних традицій і спортивної слави нашого рідного міста.

Бажаю всім тренерам і наставникам талановитих, наполегливих учнів, ще більше перемог та злетів, гарних уболівальників та усіляких життєвих гараздів. Ви з честю продовжуєте традиції з виховання фізично загартованого та здорового молодого покоління, адже фізичне виховання – це здоров’я нації.

Зичу спортсменам наполегливості і наснаги, удачі та підкорення нових спортивних висот, вдалих стартів і перемог в ім’я процвітання України! Нехай Ваш приклад буде поштовхом для масового розвитку фізкультури і спорту, взірцем для юних жителів Києва.

Ми пишаємося Вашими досягненнями.

Нехай принципи олімпійського руху: «Швидше, вище, сильніше!» супроводжують вас скрізь і завжди!

З повагою,

Віктор Грінюк

Дата: 05-07 вересня 2024 року
Місце: стадіон СДЮШОР №6 (вул. Мрії, 22-Д)

Командні результати

Регламент змагань
Розклад змагань

Стартові протоколи та результати змагань

Від імені всієї легкоатлетичної громади міста Києва, прийміть найсердечніші вітання і побажання з нагоди великого національного свята нашої державності – Дня Незалежності України!

Це не просто День народження держави. Це свято пам’яті про цілі покоління наших предків, що творили націю і боролися за державність, а також день, коли варто думати про день завтрашній, про майбутні покоління, про нашу відповідальність перед історією.

День незалежності – це день, у якому щорічно зустрічаються Минуле і Майбуття України. Минуле має вселяти мудрість. Майбуття повинно виховувати в нас відповідальність за прийняття рішень.

У серцях народу України серпнева блакить неба і жовтогарячий зерновий лан зливаються барвами української державності в символ свободи та праці. Творення історії Батьківщини, її сьогодення і майбутнього – обов’язок кожного з нас, усього народу.

Від щирого серця й від усієї душі зичимо всім міцного здоров’я, щастя, добра, достатку, щедрої долі, сили і наснаги в усіх ваших справах і нехай мрія про краще майбутнє окриляє Вас на нові звершення. Нехай мир і злагода панують у нашому спільному домі.

Зі святом Вас, з Днем Незалежності України!

Легкоатлетка Ірина Геращенко, яка виборола бронзову медаль Олімпійських ігор-2024 у стрибках у висоту поділилася з кореспондентом Чемпіона своїми емоціями.

— Вітання. Для вас це щось особливе, бо ви переламуєте такий рок?

— Я просто роблю те, що я дуже люблю. Я люблю стрибати у висоту, я люблю стрибки, а те, що воно ще й виходить в медалі, то це бонус плюс.

— Не вірю, що ви сьогодні не сподівалися на медаль.

— Звичайно, що я сподівалася. Я розумію, що я сильна, що у мене є сили на медаль. І, в принципі, коли ми виходимо на сектор, ми всі рівні, це спорт, це лотерея ніхто ні від чого не застрахований і потрібно вірити в найкраще. От я вірила, робила, можливо, не все, що могла, бо могла вище. Але, слава Богу, ми з медаллю і віримо в найкраще на майбутнє.

— Все ж таки на Олімпійських іграх відчувається підвищений рівень хвилювань…

— Звичайно, бо це все психологія. Спорт — це психологія. Ми всі можемо бути фізично в однаковій формі, але, хто сильніший головою, той перемагає.

— Перед стартом було сильне психологічне хвилювання?

— Ні, сьогодні я була максимально спокійна. Я була у класному настрої, розуміла, що мені потрібно вийти та стрибати. Цим я і займалася.

— 1,95 ти взяла спокійно, класно.

— 1,98 перша спроба теж була класна.

— Чим друга була погана?

— Перша спроба була легкою, я зробила просто стрибок, а на другій і третій я зрозуміла, що ми боремося за медалі і я вже увімкнула запасні ресурси. Я “зажалася”, не було легкості та стрибучості, на мені наче мішок лежав і я робила цю спробу, аби взяти. І вкотре я переконуюся, що, коли я намагаюся робити силою, воно не виходить. Потрібно розслабитися та стрибати в задоволення.

— Це важко відключити, так?

— Звичайно, це важко, це психологія.

— Але сьогодні все дуже добре склалося, Патерсон, яка вигравала ЧС свого часу, останнім часом вона не демонструвала високих результатів. 195 як ви оцінюєте?

— Слава Богу, що ми з медаллю.

— Фортуна була на нашому боці?

— Так, на нашій з нею. Сьогодні ця медаль мала бути не лише моя, а наша з нею.

— Без фортуни нікуди. Ярослава (Магучіх, яка стала олімпійською чемпіонкою у цьому виді. — ред.) стрибала значно вище, але, коли все відпускає, не можна стрибнути вище?

— Я не можу вам відповісти на це запитання, бо я нею захоплююся.

— Ми всі захоплюємося, просто Олімпійські ігри раз на 4 роки, складно подолати той момент?

— Кожен працює, як може.

— Можливо, вже хтось телефонував вам, писав?

— Батьки, чоловік, багато хто пише, я все на годиннику читаю. Мені дуже приємно, і не уявляю, що відбувається зараз з батьками. Я вдячна кожному за підтримку, вдячна нашій армії, нашому Міністерству спорту та Оборони за те, що вони мене, як спортсмена, фінансували, відправляли на збори за кордон і для того, щоб я могла підготуватися до ОІ, а також за те, що я представляю сьогодні ЗСУ і країну.

— Ви сьогодні кілька разів намотали кола, це була в радість?

— Так, і б ще бігала і бігала, взагалі не втомилася.

— До кого підбігали на трибунах?

— До тренера, звісно.

— Були якісь ще спортсмени, кого ви там побачили?

— Багато кого побачила, але я передусім бігла до тренера, керівництва, бо я знаю, що вони дуже хвилювалися і вболівали.

— Цей кадр був помітний, як ви підбігали до тренерки. Що вона вам сказала?

— Що вона пишається мною, що вона в мене вірила

Чемпіон

Подолавши 1.95 м у кваліфікації зі стрибків у висоту, Ірина Геращенко вийшла до фіналу Олімпійських ігор. Після виступу учениця Ірини Пустовойт зазначила, що, як і завжди, виконувала настанови тренера, а ці змагання попри їхній статус принаймні в деяких складових не надто відрізнялися від багатьох інших.

«Принаймні на чемпіонаті України у Львові я точно хвилювалася не менше, ніж тут, – говорить Ірина. – Взимку була вимушена перерва, тож дуже хотіла стрибати влітку й виступати в Парижі.

Щаслива, що я тут, змагаюся, що у кваліфікації все склалося і я стрибатиму у фіналі, адже я люблю це робити й маю ще одну можливість для цього в нинішньому сезоні.

Щодо покриття на стадіоні в Парижі, то воно таке ж, як і в Римі: воно слизьке, коли мокре, й таке ж тверде, коли попадаєш у нього. Залишилося тільки працювати на ньому, і я робитиму все від себе залежне».

ФЛАУ.